content top

Теми анкетних опитувань із курсу «Соціологія сім’ї та молоді»

1. Шкідливі звички студентської молоді.
2. Ступінь задоволення рівнем економічного життя студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
3. Залежність успішності навчання від місця проживання студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
4. Ставлення студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького до створення родини в період навчання у ВНЗ.
5. Участь студентської молоді у благодійних заходах.
6. Психологічний клімат у студентській групі.
7. Насильство в родині.
8. Аборти: за і проти.
9. Ставлення студентської молоді ЧНУ ім. Б. Хмельницького до співжиття.
10. Субкультури та їхня роль у житті молодої людини.
11. Повні та неповні родини як агенти первинної соціалізації особистості очима студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
12. Проблема якості навчання. Опитування серед студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
13. Очікування від майбутнього.
14. Раннє батьківство.
15. Проблема організації дозвілля студентської молоді.
16. Ціннісні орієнтації студентської молоді.

Далее

Образ жінки у філософській спадщині Тараса Шевченка

Кобзар наш лишив нам такий високий

пам’ятник своєї мислі і свого слова,

лишив нам такий ясний та пориваючий

ідеал женщини-громадянки,

якого не писав ні один інший поет в світі… [4, 154]

І.Франко 

Образ жінки займає провідне місце в українській літературній спадщині, зокрема у творах Т. Шевченка. Якщо сучасний феміністський дискурс намагається втілити у життя новий жіночий ідеал, вибудуваний на основі неоліберальних цінностей, то жінка, змальована Кобзарем, не просто повертає нас у світ ґендерних стереотипів минулого, а й розкриває смисл кордоцентричної, гуманно-фемінної творчості письменника.

Особливу увагу слід звернути на те, що Т. Шевченко є представником доби літературного романтизму. Однак його романтизм, як витвiр української стихiї, вийшов з народу, з його побуту i не є виключно витвором уяви, як це бувало у суто романтичних оспівувачів жіночої краси та долі. Героїнi Кобзаря – це дiти сучасноi доби, даних соцiальних умов або витвiр народнiх повiр’їв чи переказiв. Це було головною причиною того, що український романтизм митця так швидко перейшов у побутовий реалiзм. Т. Шевченко у своїх творах не з’ясовує якими були жiнки минулої iсторiї України, він змальовує виключно власних сучасниць [3].

Окремо слід відмітити те, що Т.Шевченко не зосереджується на зображенні яскравих жіночих індивідуальностей, їхнє місце посідають загальні образи, типи, а також пов’язані з ними сюжетні лінії, що беруть свій початок ще з фольклорної української традиції. Як правило, виділяють:

- ніжний та люблячий образ жінки-матері. Він може бути як конкретним, пов’язаним із окремою героїнею твору, так і алегоричним, узагальненим – наприклад, мати-Україна («Відьма», «Сова», «Княгиня»);

- образ Божої Матері – втілення гуманізму, найвищої справедливості. Як зазначає Н. Зборовська, Т. Шевченко розхитує дуалізм традиційного класичного мислення, що виходить з християнської доктрини, а саме, коли за чоловіком мислиться духовна сутність, а за жінкою – гріховна, тілесна. Т. Шевченко переводить християнський міф в жіночу перспективу «тіла» і чуття. Це обумовлює більш вагому постать Богоматері, ніж Богочоловіка [2, 55] («Марія»);

Далее
content top
ВверхВверх