В книге анализируется природа и императивно- ценностное содержание морали. Раскрывая источники морали, автор уделяет особое внимание родовому опыту человека (в частности выраженному в отношениях матери и ребенка), который послужил социо- культурным образцом важнейших нравственных императивов – золотого правила и заповеди любви. Соответственно моральный идеал рассматривается как феномен, трансцендентный преходящему социальному опыту, утверждающий универсальные и абсолютные ценности. На основе разнообразного материала в книге реконструируются основные типы реального морального сознания, основанные на ценностях на- слаждения (гедонизм), пользы и успеха (утилитаризм), личного совершенствования (перфекционизм), сострадания и милосердной любви (альтрузим).

Книга рассчитана на специалистов в области фи- лософии и теории культуры, преподавателей гуманитарных наук.

Феминизм как интеллектуальное и политическое течение – многолик, разнообразен и погружен во внутренние дискуссии. Данная книга – отнюдь не пропаганда феминистских взглядов, а предложение критического прочтения современной гендерной ситуации в России. Развитие же критического мышления ценно само по себе, потому что дает возможность внутренней свободы, личного выбора той идеологии, которая представляется человеку адекватной его видению мира и справедливой.

Но одной внутренней свободы, конечно, недостаточно. Она, говорят, возможна даже в тюрьме, если ты способен абстрагироваться от внешних условий. Большинство людей не способно… И поэтому нужно всем обществом создать такие условия жизни, чтобы эта свобода выбора могла осуществляться реально – на правовом, экономическом, политическом и культурном (символическом) уровне.

Далее

“Феминистская критика и ревизия истории политической философии” - сборник , который предлагает новое феминисткое прочтение трудов известных классиков и современных текстов: от Платона до Хабермаса.

В сборнике также представлены исследования трудов Мэри Уоллстонкрафт и Симоны де Бовуар, чьи имена обычно исключаются из работ, посвященных обзору “западной политической мысли”.
В данных статьях не представлено единого феминистского видения текстов, не предлагается феминистских подходов и теоретических разработок, благодаря которым возможно существование единой перспективы теоретического развития. Показан широкий спектр множества интерпретаций и споров по таким вопросам, как патриархальное конструирование основных политических категорий, соотношение общественной и личной жизни, а также проблема равенства и различий, включая различия среди женщин.

Далее

Біологічно задана природа людини та її соціальність переплетені надзвичайно складно. Homo Sapiens завжди в тій же мірі є і Homo Socius [1, С. 87]. Соціальна структура, як сума типізацій та створених за їхньою допомогою зразків взаємодії, що постійно повторюються [1, С. 88], передбачає класифікацію індивідів за різними ознаками: демографічними, соціально-територіальними, соціально-етнічними, корпоративними тощо. Однак у повсякденній взаємодії обличчям до обличчя, як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях, першою відбувається категоризація індивідів за статю (біологічна характеристика демографічного поділу індивідів як представників Homo Sapiens), яка стає можливою, у більшості випадків, завдяки візуальній репрезентації ґендеру (соціокультурна характеристика поділу індивідів як представників Homo Socius).

Реалізація ґендеру хоча й залежить від статі індивіда в більшості випадків, лежить виключно в соціальній площині. Будучи символічним поняттям, шаблоном певного типу поведінки, ґендер прагне більш-менш повно реалізуватись в конкретному індивіді у межах заданого соціального порядку, тим самим підтримуючи останній та забезпечуючи певну міру успішності власного носія. Можна говорити про те, що розподіл індивідів на статі у біологічному (фізичному) світі об’єктивується у вигляді ґендеру в соціальному (символічному) просторі. Ґендер виступає як символ, принцип бачення та сприйняття жіночого та чоловічого, фемінного та маскулінного, певна ментальна конструкція.