Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу

Деяка звірина, особливо чорна, напр. чор­на собака, чорний кіт, можуть сильно шкодити лю­дині, бо в них звичайно сидить біс. Коли чорна собака, кіт, лис або заєць перебіжить кому доро­гу, це зла ознака, І не поведеться цій людині. Ко­ли звір кричить, це теж зла ознака, як видно те вже в „Слові о полку Ігореві”. Лисяче брехання чи виття завжди віщує лихо, як це у „Слові”; Лисиці брешуть на черления щити. А вже коли собака виє вночі, то це на нещастя, або й на покійника.Коли в лісі гине якась велика звірина (а вона на смерть усе ховається в гущавину, щоб бути самот­ньою), це неодмінно відіб’ється й поміж людьми, добрим чи злим, але несподіванкою; звідси при­повідка при несподіванках: „Щось велике в лісі здохло!” Взагалі, звірина може віщувати; напр. ко­ли кіт треться біля ніг або вмивається, — гостей ворожить. Звірине молоко має чудодійну силу, злу чи добру, і це сильний середник при чаруванні.

скачали - 101 раз