В.Д.Баран. Давні слов’яни

Вивчаючи історичні витоки українського народу як частини слов’янського світу, ми виходимо з того, що слов’яни ніколи не були однією етнічною спільністю. Вони вже з самого початку в найвіддаленіші епохи виступали як окремі, хоч і споріднені праслов’янські і слов’янські більші чи менші етномовні групи (об’єднання родів, племена, союзи племен). Такими знає їх археологія і лінгвістика, такими застала їх історія.
У вступі до монографічного дослідження “Этногенез и культура древнейших слав’ян” відомий лінгвіст О.М.Трубачов пише, що його не може задовольнити ні постулат “изначально бездиалектного языка”, ні чисто слов’янська гідро- і топонімічна область, без домішок чужих неслов’янських елементів.
Як відомо, в історичній, лінгвістичній, археологічній літературі запропоновано понад десяток концепцій стосовно локалізації прабатьківщини слов’ян, їх можна звести до чотирьох груп.В. Д.Баран. Давні слов’яни. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. – 336 с.

скачали - 520 раз