Переоцінка власних можливостей та здібностей, що була спричинена руйнацією консервативних ідей комунізму та соціалізму, змушує сучасну людину спиратися на власні індивідуальні ресурси, які в свою чергу, підкреслюють автономію особистості, її незалежність та самостійну цінність. Сьогодні індивідуалістичні бажання, прагнення та інтереси краще пояснюють ситуацію, ніж інтереси окремих класів та угруповань, а приватне життя розкриває більший спектр можливостей і містить у собі більше сенсу, ніж програми та форми колективної діяльності.

В процесі життєдіяльності кожна людина приречена на постійну свободу вибору між тими чи іншими значущими факторами поведінки. Але чи свободна сама людина?

Щоб відповісти на це запитання потрібно зробити деякі зауваження: про що йде мова – про політичне положення чи про внутрішнє самовідчуття? Людина, що обмежена у своїх діях фізично, щонайменше стиснена у власних правах та вчинках. Але її дух може залишатися вільним і незламним. Іншому індивіду ніхто не чинить перешкод, він може розпоряджатися собою. Однак, всупереч щасливим обставинам, він добровільно закріпачує себе.

В сучасних умовах розвитку людської цивілізації поступово втрачається елемент однозначності у виборі власної орієнтації на загальні духовні та моральні цінності. Соціальний простір стає все більш плюралістичним. Однак, для плюралізму характерні певні негативізми, особливо в аспекті соціального виховання сучасної молоді. Мова йде про пошук власного призначення безпосередньо в людині – в умовах її розвитку [1, 30]. Взаємозв’язок політичних, економічних, соціальних і правових сфер в процесі встановлення українського суспільства не міг не розширити межі прагматизму та  не спровокувати зріст егоїстичних тенденцій особистості [2, 28].

Анатомічні особливості жіночого або чоловічого організму  у більшості випадків від самого народження індивіда зумовлюють його гендер. Гендер, у свою чергу, покликаний репрезентувати стать. У будь-якому соціальному середовищі існують чіткі уявлення про те, як має виглядати представник тієї чи іншої статі. І хоча біологічні відмінності між чоловіками та жінками є прихованими від публічного огляду в повсякденному житті, для члена певного культурного простору не є складністю визначити належність того чи іншого індивіда до певної статі. Категоризація за статтю завдяки соціально-встановленим візуальним стандартам здійснюється на стільки органічно і автоматично, що іноді здається, що вона відбувається на підсвідомому рівні. Однак таке відчуття є помилковим. Усвідомлення факту «виробництва» гендеру відбувається у ситуації «гендерного збою» – у ситуації неможливості атрибутивного визначення статі.

Сучасна трансформація системи ціннісних орієнтацій, розширення можливостей самореалізації та вибору цілої множини засобів прояву індивідуальності зумовлюють тенденцію до збільшення різноманітних варіантів соціальної взаємодії, внутрішнього світу людини із зовнішньою фізичною та соціальною реальністю, а також до якісно іншої змістовної наповненості її життя. В умовах зростаючої конкуренції в усіх сферах українського життєбуття формується новий характер людських відносин, набувають вагомості та значущості інші суспільні цінності. Вимальовується портрет вже трансформованої людини, яка впевнено власноруч створює нове суспільство відносно своїм цілям, інтересам та вподобанням.