content top

П.Л. Лавров. Философия и социология

По философским своим воззрениям Лавров был эклектиком, пытавшимся сочетать в одно учение системы Гегеля, Фейербаха, Ланге, Конта, Спенсера, Прудона, Чернышевского, Бакунина, Маркса. Основной чертой его мозаичного мировоззрения был позитивистический агностицизм.

Как историк и социолог Лавров был идеалистом и субъективистом. Процесс исторического развития он оценивал с точки зрения субъективно выбранного нравственного идеала. Историю в конечном счете делает по своей воле образованное и нравственное меньшинство («критически мыслящие личности»). Поэтому первая задача революционных деятелей — выработка нравственного идеала, к осуществлению которого им и надлежит стремиться в своей практической деятельности. Своему идеалу Лавров дал следующую формулировку: «Развитие личности в физическом, умственном и нравственном отношении, воплощение в общественных формах истины и справедливости».

Далее

Суб’єктивний метод П.Лаврова

П.Лавров є яскравим представником соціологічної думки Росії кінця 19 століття, а саме одного з її напрямів – народництва. В соціології він відомий тим, що започаткував так званий суб’єктивний метод.

На думку Лаврова, до будь-якого явища мислитель повинен підходити з двох точок зору: по-перше, з точки зору сущого (теоретичної, об’єктивної), по-друге, з точки зору належного (практичної, суб’єктивної). В першому випадку він вивчає явища такими, якими вони є насправді. Він нічого не заперечує та нічого не схвалює – просто спостерігає, досліджує явище, залишаючи всі оцінки осторонь. В цьому полягає основна задача будь-якої науки. В другому випадку він підходить до явищ зовсім по-іншому, маючи певний ідеал цього явища або певну мету.

Далее

В России появилась социальная реклама для гомосексуалистов

Информационную кампанию организовал Фонд социального развития и охраны здоровья «Фокус-Медиа». «Трудностями для профилактической работы по-прежнему являются социально-культурные факторы, такие как стигма, дискриминация, гомофобия», – констатируют создатели.

Поэтому парни не признаются в своих предпочтениях, и, как следствие, не участвуют в профилактических программах, подвергая себя и окружающих рискам.

Создатели полагают, что ролик будет путешествовать по Сети и распространяться в регионах «среди своих» путем обмена ссылок в соответствующих группах.

Далее

Плюралістична (багатофакторна) теорія М. Ковалевського

До кінця XIX ст. у російській соціології стала очевидною неспроможність географічного, біологічного та психологічного напрямів з’ясувати сутність суспільних відносин. Стало очевидним, що при вирішенні складних соціальних проблем не можна спиратися на будь-який один фактор, а необхідно враховувати всю їхню сукупність та складну взаємодію. Так у російській соціології з’явився плюралістичний, або багатофакторний, підхід до вивчення суспільства, виразником якого був видатний російський вчений Максим Ковалевський (1851-1916).

Далее

Вы не знаете Джека

Фильм поведает историю о враче, поддерживающем идею легализации эвтаназии. При чем, выступал он за нее не только на словах: он помогал своим неизлечимо больным пациентам уходить из жизни. Когда правда открылась, его лишили врачебной лицензии и осудили.

Сыграл “Доктора Смерть” Аль Пачино.

Фильм основан на реальных событиях, которые имели место в недавнем прошлом.

Джек Кеворкян (Kevorkian Jack), доктор Джек, американский медик, проповедник эвтаназии. Родился 26 мая 1928 в Понтиаке (шт. Мичиган). Окончил медицинский факультет Мичиганского университета в 1952. Работал в больнице Г.Форда в Детройте, затем в качестве патологоанатома в различных больницах Калифорнии и Мичигана. Пришел к убеждению в этичности эвтаназии в тех случаях, когда больному уже нельзя помочь, а страдания его не стоят того, чтобы продолжать жить. В 1989 сконструировал «машину самоубийства» (Mercitron), систему подачи анальгетиков и токсичных препаратов в кровь, для тех пациентов, которые не способны были покончить с собой иными способами.

Далее

Антиеволюціоністська теорія Данилевського

Микола Янович Данилевський (1822-1885 рр.) – видатний російський соціолог, етнограф та історик, засновник першої в історії антиеволюціоністської концепції історичного розвитку – «теорія культурно-історичних типів». Це була одночасно і філософська, і соціологічна, і політологічна концепція багатолінійного і паралельного відокремленого розвитку «природних» соціальних систем як своєрідних соціокультурних типів суспільства, особливих цивілізацій. Вона виникла як спроба перебороти недоліки пануючої в той час євроцентристської моделі однолінійного й односпрямованого історичного прогресу і пояснити особливості розвитку Сходу та інших регіонів, у тому числі й Росії. Головна і найбільш відома праця М.Я. Данилевського «Європа і Росія» (1869-1871).

Далее
content top
ВверхВверх