content top

П.Л. Лавров. Философия и социология

По философским своим воззрениям Лавров был эклектиком, пытавшимся сочетать в одно учение системы Гегеля, Фейербаха, Ланге, Конта, Спенсера, Прудона, Чернышевского, Бакунина, Маркса. Основной чертой его мозаичного мировоззрения был позитивистический агностицизм.

Как историк и социолог Лавров был идеалистом и субъективистом. Процесс исторического развития он оценивал с точки зрения субъективно выбранного нравственного идеала. Историю в конечном счете делает по своей воле образованное и нравственное меньшинство («критически мыслящие личности»). Поэтому первая задача революционных деятелей — выработка нравственного идеала, к осуществлению которого им и надлежит стремиться в своей практической деятельности. Своему идеалу Лавров дал следующую формулировку: «Развитие личности в физическом, умственном и нравственном отношении, воплощение в общественных формах истины и справедливости».

Далее

Суб’єктивний метод П.Лаврова

П.Лавров є яскравим представником соціологічної думки Росії кінця 19 століття, а саме одного з її напрямів – народництва. В соціології він відомий тим, що започаткував так званий суб’єктивний метод.

На думку Лаврова, до будь-якого явища мислитель повинен підходити з двох точок зору: по-перше, з точки зору сущого (теоретичної, об’єктивної), по-друге, з точки зору належного (практичної, суб’єктивної). В першому випадку він вивчає явища такими, якими вони є насправді. Він нічого не заперечує та нічого не схвалює – просто спостерігає, досліджує явище, залишаючи всі оцінки осторонь. В цьому полягає основна задача будь-якої науки. В другому випадку він підходить до явищ зовсім по-іншому, маючи певний ідеал цього явища або певну мету.

Далее

В России появилась социальная реклама для гомосексуалистов

Информационную кампанию организовал Фонд социального развития и охраны здоровья «Фокус-Медиа». «Трудностями для профилактической работы по-прежнему являются социально-культурные факторы, такие как стигма, дискриминация, гомофобия», – констатируют создатели.

Поэтому парни не признаются в своих предпочтениях, и, как следствие, не участвуют в профилактических программах, подвергая себя и окружающих рискам.

Создатели полагают, что ролик будет путешествовать по Сети и распространяться в регионах «среди своих» путем обмена ссылок в соответствующих группах.

Далее

Плюралістична (багатофакторна) теорія М. Ковалевського

До кінця XIX ст. у російській соціології стала очевидною неспроможність географічного, біологічного та психологічного напрямів з’ясувати сутність суспільних відносин. Стало очевидним, що при вирішенні складних соціальних проблем не можна спиратися на будь-який один фактор, а необхідно враховувати всю їхню сукупність та складну взаємодію. Так у російській соціології з’явився плюралістичний, або багатофакторний, підхід до вивчення суспільства, виразником якого був видатний російський вчений Максим Ковалевський (1851-1916).

Далее

Вы не знаете Джека

Фильм поведает историю о враче, поддерживающем идею легализации эвтаназии. При чем, выступал он за нее не только на словах: он помогал своим неизлечимо больным пациентам уходить из жизни. Когда правда открылась, его лишили врачебной лицензии и осудили.

Сыграл “Доктора Смерть” Аль Пачино.

Фильм основан на реальных событиях, которые имели место в недавнем прошлом.

Джек Кеворкян (Kevorkian Jack), доктор Джек, американский медик, проповедник эвтаназии. Родился 26 мая 1928 в Понтиаке (шт. Мичиган). Окончил медицинский факультет Мичиганского университета в 1952. Работал в больнице Г.Форда в Детройте, затем в качестве патологоанатома в различных больницах Калифорнии и Мичигана. Пришел к убеждению в этичности эвтаназии в тех случаях, когда больному уже нельзя помочь, а страдания его не стоят того, чтобы продолжать жить. В 1989 сконструировал «машину самоубийства» (Mercitron), систему подачи анальгетиков и токсичных препаратов в кровь, для тех пациентов, которые не способны были покончить с собой иными способами.

Далее

Антиеволюціоністська теорія Данилевського

Микола Янович Данилевський (1822-1885 рр.) – видатний російський соціолог, етнограф та історик, засновник першої в історії антиеволюціоністської концепції історичного розвитку – «теорія культурно-історичних типів». Це була одночасно і філософська, і соціологічна, і політологічна концепція багатолінійного і паралельного відокремленого розвитку «природних» соціальних систем як своєрідних соціокультурних типів суспільства, особливих цивілізацій. Вона виникла як спроба перебороти недоліки пануючої в той час євроцентристської моделі однолінійного й односпрямованого історичного прогресу і пояснити особливості розвитку Сходу та інших регіонів, у тому числі й Росії. Головна і найбільш відома праця М.Я. Данилевського «Європа і Росія» (1869-1871).

Далее

Соціологія: теми доповідей до семінару

  1. Авторитет та репутація: сутність та шляхи формування.
  2. Альтруїстичні самогубства: саті та харакірі.
  3. Безпритульні тварини – як індикатор гуманності суспільства.
  4. Благодійність: добро чи ведмежа послуга?
  5. Види безробіття.
  6. Віртуальне спілкування: позитивні та негативні аспекти.
  7. Гендерна нерівність: українські реалії.
  8. Гендерна соціалізація особистості. Основні аспекти сексистського та нон-сексистського виховання.
  9. Гомосексуальні шлюби: бути чи не бути альтернативі традиційним шлюбам.
  10. Девіантна поведінка і злочинність.
  11. Демографічна проблема в Україні: причини та шляхи подолання.
  12. Евтаназія: всі за і проти. Практика в історії та сучасності.
  13. Етнічність і раса: упередження й дискримінація.
  14. Жіноча полігамія в історії розвитку шлюбно-сімейних відносин.
  15. Жіноче тіло як об’єкт експлуатації засобами масової інформації.
  16. Інтернет-залежність. Тести на виявлення Інтернет-залежної особистості.
  17. Кібуц – сучасний приклад життя у комуні.
  18. Клонування.
  19. Конфліктна модель суспільства Р. Дарендорфа.
  20. Комуна “Онеїда” – історичний приклад життя у комуні.
Далее

Соціологія: питання до заліку та екзамену

 

  1. Статус соціології як науки. Об’єкт і предмет вивчення соціології.
  2. Основні закони і категорії соціології.
  3. Структура соціології та соціологічного знання.
  4. Функції соціології.
  5. Соціологічний реалізм та соціологічний номіналізм.
  6. Зв’язок соціології з іншими науками.
  7. Передумови становлення соціології як самостійної науки (Античність, Середньовіччя, Відродження).
  8. Позитивізм О.Конта.
  9. Соціологічна теорія Г.Спенсера.
  10. Натуралістичні та психологічні школи в соціології ХІХ – початку ХХ ст.
  11. Поняття „ідеальний тип” та теорія соціальної дії  М.Вебера.
  12. Формальна соціологія Г.Зіммеля.
  13. Соціологічна концепція Е.Дюркгейма.
  14. Теорія самогубств Е.Дюркгейма.
  15. Основні напрямки та школи сучасної західної соціології.
  16. Антиеволюціоністська теорія М. Данилевського.
  17. Сутність суб’єктивного методу П. Лаврова.
  18. «Емоційна» психологія Л. Петражицького.
  19. Плюралістична або багатофакторна теорія М. Ковалевського.
  20. Соціологічні погляди І. Мечнікова як представника географічної школи.
Далее

Соціологія родини, молоді та молодіжних організацій

  1. Ритуальні самогубства жінок в різних культурах.
  2. Питання легалізації проституції: за і проти.
  3. Субкультури в сучасному українському суспільстві як спосіб вираження молоді.
  4. Маргінальні групи та маргінальна особистість.
  5. Проблема уніфікації статей: сутність явища та його можливі наслідки.
  6. Гендерна нерівність: українські реалії.
Далее

Загальна соціологія: теми доповідей до семінару

  1. Авторитет та репутація: сутність та шляхи формування.
  2. Альтруїстичні самогубства: саті та харакірі.
  3. Безпритульні тварини – як індикатор гуманності суспільства.
  4. Благодійність: добро чи ведмежа послуга?
  5. Види безробіття.
  6. Віртуальне спілкування: позитивні та негативні аспекти.
  7. Гендерна нерівність: українські реалії.
  8. Гендерна соціалізація особистості. Основні аспекти сексистського та нон-сексистського виховання.
  9. Гомосексуальні шлюби: бути чи не бути альтернативі традиційним шлюбам.
  10. Девіантна поведінка і злочинність.
  11. Демографічна проблема в Україні: причини та шляхи подолання.
  12. Евтаназія: всі за і проти. Практика в історії та сучасності.
  13. Етнічність і раса: упередження й дискримінація.
  14. Жіноча полігамія в історії розвитку шлюбно-сімейних відносин.
  15. Жіноче тіло як об’єкт експлуатації засобами масової інформації.
  16. Інтернет-залежність. Тести на виявлення Інтернет-залежної особистості.
  17. Кібуц – сучасний приклад життя у комуні.
  18. Клонування.
  19. Конфліктна модель суспільства Р. Дарендорфа.
  20. Комуна “Онеїда” – історичний приклад життя в комуні.
  21. Маніпулювання суспільною думкою: основні технології чорного ПР.
Далее
content top
ВверхВверх