Цікаві факти про лонгітюдні соціологічні дослідження

Приклади цікавих лонгітюдних досліджень можна зустріти по всьому світу. Вони відрізняються загальною концепцією, кількістю і складом учасників, масштабністю проведення, але всі вони націлені на те, щоб зрозуміти, як змінюються життєві траєкторії учасників, в залежності від різних факторів.

Нагадаємо, що лонгітюдне дослідження – вивчення однієї групи у послідовних часових інтервалах з урахуванням її розвитку.

1. Одне з найбільш тривалих соціологічних досліджень - Wisconsin Longitudinal Study (WLS): воно почалося у 1957 році й триває досі. Його початковою метою було вивчення планів на майбутнє випускників Університету Медісона. Однак згодом предметом дослідження стали життєві установки та траєкторії, в тому числі питання, пов’язані з кар’єрою, здоров’ям, старінням і т. д. Зараз проект WLS продовжує стежити за долями вдівців і вдів учасників, а також їхніх дітей. За результатами даного дослідження було написано близько 400 книг і статей.

2. Наймасштабніше лонгітюдне дослідження випускників університетів однієї країни – новозеландське “The Graduate Longitudinal Study New Zealand” (GLSNZ), в якому взяли участь 8600 студентів останнього року навчання. Основне завдання GLSNZ полягає у виявленні факторів, що визначають життєвий успіх новозеландських випускників. Опитування було проведено в 2011 році, наступні хвилі пройдуть в 2013, 2016 і 2021 роках.

3. До наймасовішого лонгітюдного дослідження в галузі освіти можна віднести британське дослідження зв’язку рівня освіти студентів з їх подальшою кар’єрою “Futuretrack” (стартувало воно в 2008 році), в якому було задіяно близько 130 тисяч респондентів.

4. Британське лонгітюдне соціологічне дослідження домогосподарств “Understanding Society” («Розуміючи суспільство»), – одне з найбільших у світі. Воно націлене на з’ясування соціально-економічного становища людей в 40 тисячах британських домогосподарств і в цілому охоплює близько 100 тисяч чоловік. Це також одне з найбільш дорогих соціальних досліджень у світі (і найдорожче у Великобританії), оскільки його бюджет, розрахований до 2015 року, становить майже 49 мільйонів фунтів стерлінгів. Дослідження почалося в 2009 році, складається з п’яти хвиль і завершиться в 2014-му.

5. Наймасовіше когортне дослідження – “Nurses’s health study” («Вивчення здоров’я медичних сестер»), – в якому, відповідно, брали участь тільки жінки-медсестри, – було ініційоване Гарвардським університетом США і проводилося з 1976 по 1989 рік. Загальна вибірка склала 238 000 чоловік.

6. В одному з найбільш багатонаціональних лонгітюдних досліджень – “The Children of Immigrants Longitudinal Study” (США) – взяли участь діти 77 національностей, у яких хоча б один з батьків – не громадянин Америки.

7. Одне з найтриваліших лонгітюдних досліджень родин у світі – американський проект фахівців Університету Мічігану “Panel Study of Income Dynamics” («Панельне дослідження динаміки доходів»), що проходило з 1968 по 2011 рік і охопило на першому етапі близько 18 тисяч осіб з 5 тисяч сімей . Це ж дослідження можна назвати одним з найбільш частотних – так як в цілому відбулося 37 хвиль в період з 1968 по 2011 рік.

8. Найбільше дослідження за кількістю країн учасників “Luxembourg Income Study” («Люксембурзьке вивчення доходів») – некомерційний проект, започаткований у 1983 і названий так на честь розташування штаб-квартири дослідників. До 2006 року вдалося зібрати мікроекономічні дані по 30 країнам на 4 континентах, в тому числі по деяким державам в динаміці протягом більше 30 років.

9. До лонгітюдного дослідження, якому присвячено найбільше число наукових публікацій, можна віднести соціально-медичне дослідження британських дітей, народжених протягом одного тижня 1958 року – “National Child Development Study” («Національне дослідження розвитку дітей»), – за результатами якого було написано більше 1700 статей. Воно тривало з 1965 по 2008 рік і було націлене на з’ясування взаємозв’язків між соціально-економічним становищем індивідів і їх здоров’ям.

10. У Росії найбільшим лонгітюдним дослідницьким проектом було всесоюзне, а пізніше міжнародне дослідження «Шляхи покоління», яке проводилося з 1983 по 1999 роки під керівництвом естонського професора М.Х. Тітми. Дослідження проходило у містах Росії, Білорусії та Латвії і було спрямоване на вивчення життєвих шляхів індивідів в радянському, а потім і пострадянському суспільстві.