До опитувальних методів збору первинної соціологічної інформації відносять анкетування та соціологічне інтерв’ю. Вони виступають своєрідною візитною карткою соціології як науки. Головна специфіка (особливість) опитувальних методів полягає у простоті їхньої реалізації, оскільки вони логічно вкладаються у досить просту схему: «питання – відповідь».
До основних переваг опитувальних методів збору первинної соціологічної інформації можна віднести:
- організація самого процесу дослідження – опитування завжди легше провести, ніж соціологічне спостереження чи соціологічний експеримент;
- відносна дешевизна;
- змістовність та універсальність інформації, що була отримана в ході опитування. При опитуванні можна отримати інформацію з будь-якого питання та з різних проблем. При проведенні, наприклад, соціологічного експерименту або соціологічного спостереження, не вся інформація може бути задокументована та містити відповіді на питання, що ставилися в ході дослідження;
- обробка результатів дослідження – передбачає використання широкого спектру методів та технічних засобів. Отримані дані можна обробляти як вручну, так і за допомогою ЕОМ з використанням різного роду комп’ютерних програм таких, як SPSS, ОСА New Line, R та ін.
Разом з тим опитувальні методи мають ряд недоліків. На якість отриманої інформації в першу чергу впливають фактори, пов’язані з:
- постаттю респондента – нещирість під час проведення соціологічного опитування, рівень освіти та культури, вік, властивості пам’яті, захисні механізми психіки, суб’єктивне відношення до проблеми, що досліджується, особиста неприязнь до соціолога, що проводить опитування тощо;
- з постаттю та діяльністю самого дослідника – проявлений непрофесіоналізм при складанні анкети або опитувальних карток, непривітне ставлення до респондента, ведення дискусії з респондентом, мовчазне несхвалення відповідей респондента тощо.
На результати опитування негативно може вплинути також присутність сторонніх осіб, невдало підібраний час, погана організація самого процесу опитування.
Існує багато видів опитувальних методів збору первинної соціологічної інформації:
- за масштабами охоплення генеральної сукупності: загальні та вибіркові;
- за процедурою проведення: індивідуальні та групові;
- за формою відповідей респондента: усні та письмові;
- за способом спілкування соціолога та респондента: очні та заочні;
- за частотою проведення опитування: одноразові та багаторазові;
- за рівнем формалізації процедури опитування: стандартизовані та нестандартизовані;
- за типом дослідницьких завдань: 1) глибинне – детальне, глибоке опитування респондента з проблеми, що досліджується; 2) фокусоване групове інтерв’ю (фокус-група) – групова дискусія по чітко заданій темі; 3) стандартизоване – направлене на отримання статистичної інформації; 4) соціометричне – направлене на отримання інформації про взаємовідносини у малих групах;
- за глибиною знання проблеми респондентами: 1) масове – опитування не експертів, не спеціалістів; 2) масове опитування у співробітництві із дослідником – передбачає інформаційну допомогу респонденту з боку дослідника в осмисленні ситуації, що аналізується; 3) симптоматичне опитування – достатнє знання респондента загальної інформації без глибокого осмислення задач і цілей дослідження; 4) експертне опитування – опитування спеціалістів із теми, що досліджується.
Шевченко З.В. Опитувальні методи збору первинної соціологічної інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://shpargalka.net.ua/4stati/opituvalni-metodi-zboru-pervinnoї-sociologichnoї-informaciї-zagalna-xarakteristika.html