content top

Сила слова

Нет ничего хуже, чем слово, сказанное не вовремя. Нет ничего лучше, чем слово, сказанное вовремя. Словом можно убить. Словом можно возродить к жизни. Следите за своими словами, они не только определяют вас, но и поступки других людей.

Далее

Актуалізація принципу індивідуалізму в аспекті відносин особистості та суспільства

Сьогодні в Україні розв’язується стратегічно надзвичайно складне завдання – входження до цивілізованого світового простору, держави якого існують на засадах незаперечних досягнень людства – соціально орієнтованої ринкової економіки, демократичної системи державного управління, непорушності прав та свобод людини. Складність і проблема цього завдання полягає не лише в подоланні кризових явищ, що охопили політичну, економічну, культурну та ін. сфери, а в надзвичайно складних умовах посттоталітарного періоду, що вимагають зміни менталітету суспільної та індивідуальної свідомості, формування вільної особистості з високою політичною, економічною і правовою культурою, яка усвідомлює власну цінність та гідність. Саме в цьому контексті сучасність спровокувала зріст та актуальність індивідуалістичних тенденцій у суспільстві.

Далее

Поняття “егоїзм” та його соціальна експлікація

Зміна політичного курсу, трансформація та модернізація соціально – економічної системи, орієнтація на західні цінності, формування нових суспільних відносин та ідеалів призводять до корінної переструктуризації українського суспільства. Колективістські ідеї та теорії, які домінували за радянської доби відступають під натиском індивідуалістичних, що стримувалися та заборонялися протягом останніх десятиліть. Така ситуація в українському суспільстві призвела до реформування інституту моральних цінностей.

Далее

Експлікація принципу індивідуалізму в німецькій класичній філософії

Експлікація принципу індивідуалізму в німецькій класичній філософії

Докорінна трансформація українського суспільства внаслідок визначених історичних обставин призвела до глибокої трансформації усієї системи цінностей пострадянської особистості, зумовивши поступове поширення і піднесення індивідуалістичних цінностей. Перед сучасним соціальним середовищем, як одним з головних креативних чинників особистості, постала важлива задача оптимізації індивідуалістичних тенденцій, їх спрямування у русло раціональної, осмисленої мотивації подій, вчинків та звершень індивіда, подолання негативного ставлення до поняття „індивідуалізм”, знешкодження та регулювання деструктивних і десолідаризуючих впливів крайніх індивідуалістичних проявів. Гострота актуальності даної проблеми посилюється і тим, що індивідуалістичні настрої властиві кожній людині без виключення. Саме тому для об’єктивного осмислення проблеми індивідуалізму доцільним є звернення до історичних надбань соціально-філософської думки, зокрема німецької класичної філософії.

Далее

Криза ідентичності як деструктивний прояв індивідуалізму: соціально-філософський аналіз

Криза ідентичності як деструктивний прояв індивідуалізму: соціально-філософський аналіз

Актуальність означеної проблеми посилюється тим, що саме сучасність вимагає від індивіда наслідування індивідуалістичної лінії поведінки. Адже, не для всіх людей пострадянського простору, зокрема і українських громадян, досвід минулого виявився корисним та придатним до нових умов життя, а життєва перспектива, пов’язана з майбутнім суспільства, зачинена або невизначена. Для того, щоб жити і діяти потрібна визначеність. Якщо ж її немає в оточуючій дійсності, якщо кожний крок в ній – експеримент з невідомими наслідками, а для кожного нового дня досвід вчорашнього вже непридатний, то цю визначеність особистість може набути, сподіваючись тільки на саму себе.

Далее

Соціальний баланс в контексті поєднання індивідуалістичної та колективістської складової: соціально-філософський аналіз

Соціальний баланс в контексті поєднання індивідуалістичної та колективістської складової: соціально-філософський аналіз

Для суспільства перехідного періоду, яким на даному етапі є Україна, цілком природною і виправданою є глибока дезорієнтованність особистості, відсутність суспільних чітко окреслених стратегій розвитку, твердих морально-етичних норм. Такі умови, на нашу думку, стимулюють і створюють велику амплітуду коливання як суспільної, так й індивідуальної свідомості, у бік гіперболізованих суджень та періодично штовхають суспільство то на шлях крайнього індивідуалізму, то повертають назад – у бік абсолютного колективізму. Тому проблематика поєднання індивідуалістичних та колективістських тенденцій як певного суспільного, так і особистісного балансу, є актуальною для сучасних українських реалій.

Далее

Проблема уніфікації статей: біологічна та соціальна складові процесу

Проблема уніфікації статей: біологічна та соціальна складові процесу

Розгляд процесу послаблення статевого диморфізму вимагає точного визначення вживаної термінології та чіткого окреслення проблематики.

Всім добре відомо, що людина є істотою і біологічною, і соціальною. Саме тому, у повсякденному житті, щоб забезпечити повноцінний комунікативний процес та підтримати соціальний порядок, ми відштовхуємось від основних ознак людини, що описують її подвійну природу. Ці ознаки вміщуються у понятті гендеру, який покликаний вказувати на належність людини до певної статі.

Далее

Соціальна справедливість як головний чинник суспільної диференціації в умовах демократизації соціального простору

Соціальна справедливість як головний чинник суспільної диференціації в умовах демократизації соціального простору

Від античних часів розвиток політичної, культурологічної, соціально-філософської думки спрямовувався на створення певної моделі цивілізації, суспільства або держави, яка б залишала власного громадянина вільним, робила його творцем власної долі або надавала таку можливість всім без виключення, не утискаючи жодного. Однак, сьогодні перед цією свободою та необхідністю бути вільними надто багато людей відчувають страх, який зумовлюється побоюванням особистої відповідальності, неуспішності, посередності тощо. Саме тому, на думку Ж. Ревеля, люди вигадують „нові колективістські дурниці, аби перебуваючи на порозі вільної і ліберальної цивілізації, звільнитись від особистої відповідальності. Великі системи тоталітаризму – смертельно небезпечний знаменник програми вибудовування людини самої себе” [7, 454].

Далее

Гейл Рубин. Размышляя о сексе: заметки о радикальной теории сексуальных политик

Гейл Рубин. Размышляя о сексе: заметки о радикальной теории сексуальных политик

© Rivers Oram Press, 1989.

Перевод Яны Боцман выполнен по изданию: Gayle Rubin, “Thinking Sex: Note for a Radical Theory of the Politics of Sexuality”, in Carole S. Vance, ed., Pleasure and Danger: Exploring Female Sexuality (London: Pandora, 1989), pp. 267-319.

1. Сексуальные войны

Когда у него попросили совета, доктор Дж. Герлин подтвердил, что после того, как провалились все прочие попытки лечения, он достиг успеха в лечении маленьких девочек посредством прижигания их клиторов раскаленным железом…  Я прикладывал раскаленное железо три раза к большим половым губам каждой и еще три раза на клитор. После первой операции количество чувственных спазмов уменьшилось с сорока-пятидесяти раз в день до трех-четырех. … Теперь мы уверены, что в случаях, аналогичных тем, которые были предложены вашему вниманию, не следует колебаться по поводу применения раскаленного железа в столь раннем возрасте ради искоренения клиторального и вагинального онанизма у маленьких девочек.

Далее

Егоїзм: порок чи доброчесність?

Егоїзм: порок чи доброчесність?

“Немає такої доброчесності, з якої не можна було б зробити порок, і немає такого пороку, з якого не можна було б зробити доброчесність.”

(І. Гете)

Якщо вам колись запропонують змалювати ідеальну людину, без сумніву ви це зробите на відмінно, згадавши всі важливі для вас риси людської вдачі. Але з впевненістю можна сказати, що серед них не буде місця всім відомим порокам, тим більше егоїзму.

Зазвичай егоїзм характеризується як негативна риса людського характеру. Заглянемо, наприклад, у будь-який словник іноземних слів і знайдемо: “Егоїзм [фр. Egoїsme<лат. ego я] – себелюбство, перевага своїх особистих інтересів над інтересами суспільними, що базується на конкуренції та експлуатації людини людиною.” Або його крайній прояв – егоцентризм – “відношення до себе як до центру всесвіту”.

Чи погано бути центром всесвіту або прагнути здійснення власних інтересів, навіть шляхом конкуренції чи експлуатації інших? Адже всім відомо, що конкуренція – рушійна сила розвитку людства. Аналогічне значення в даному контексті має і експлуатація – це довільний осмислений примус (тиск), що веде до здійснення не тільки ваших інтересів, а дає змогу працювати та удосконалюватися тим, кого експлуатують. Трохи іншу дію має неосмислений або погано осмислений примус, такий тиск зустрічає протидію з боку інших. Це дає змогу осмислити, упорядкувати свої дії вже вам або змінити мету, якої прагне ваше “Его”.

Далее
Страница 25 из 25««...10...2122232425
content top
ВверхВверх