Для суспільства перехідного періоду, яким на даному етапі є Україна, цілком природною і виправданою є глибока дезорієнтованність особистості, відсутність суспільних чітко окреслених стратегій розвитку, твердих морально-етичних норм. Такі умови, на нашу думку, стимулюють і створюють велику амплітуду коливання як суспільної, так й індивідуальної свідомості, у бік гіперболізованих суджень та періодично штовхають суспільство то на шлях крайнього індивідуалізму, то повертають назад – у бік абсолютного колективізму. Тому проблематика поєднання індивідуалістичних та колективістських тенденцій як певного суспільного, так і особистісного балансу, є актуальною для сучасних українських реалій.

Розгляд процесу послаблення статевого диморфізму вимагає точного визначення вживаної термінології та чіткого окреслення проблематики.

Всім добре відомо, що людина є істотою і біологічною, і соціальною. Саме тому, у повсякденному житті, щоб забезпечити повноцінний комунікативний процес та підтримати соціальний порядок, ми відштовхуємось від основних ознак людини, що описують її подвійну природу. Ці ознаки вміщуються у понятті гендеру, який покликаний вказувати на належність людини до певної статі.

Від античних часів розвиток політичної, культурологічної, соціально-філософської думки спрямовувався на створення певної моделі цивілізації, суспільства або держави, яка б залишала власного громадянина вільним, робила його творцем власної долі або надавала таку можливість всім без виключення, не утискаючи жодного. Однак, сьогодні перед цією свободою та необхідністю бути вільними надто багато людей відчувають страх, який зумовлюється побоюванням особистої відповідальності, неуспішності, посередності тощо. Саме тому, на думку Ж. Ревеля, люди вигадують „нові колективістські дурниці, аби перебуваючи на порозі вільної і ліберальної цивілізації, звільнитись від особистої відповідальності. Великі системи тоталітаризму – смертельно небезпечний знаменник програми вибудовування людини самої себе” [7, 454].

© Rivers Oram Press, 1989.

Перевод Яны Боцман выполнен по изданию: Gayle Rubin, “Thinking Sex: Note for a Radical Theory of the Politics of Sexuality”, in Carole S. Vance, ed., Pleasure and Danger: Exploring Female Sexuality (London: Pandora, 1989), pp. 267-319.

1. Сексуальные войны

Когда у него попросили совета, доктор Дж. Герлин подтвердил, что после того, как провалились все прочие попытки лечения, он достиг успеха в лечении маленьких девочек посредством прижигания их клиторов раскаленным железом…  Я прикладывал раскаленное железо три раза к большим половым губам каждой и еще три раза на клитор. После первой операции количество чувственных спазмов уменьшилось с сорока-пятидесяти раз в день до трех-четырех. … Теперь мы уверены, что в случаях, аналогичных тем, которые были предложены вашему вниманию, не следует колебаться по поводу применения раскаленного железа в столь раннем возрасте ради искоренения клиторального и вагинального онанизма у маленьких девочек.

“Немає такої доброчесності, з якої не можна було б зробити порок, і немає такого пороку, з якого не можна було б зробити доброчесність.”

(І. Гете)

Якщо вам колись запропонують змалювати ідеальну людину, без сумніву ви це зробите на відмінно, згадавши всі важливі для вас риси людської вдачі. Але з впевненістю можна сказати, що серед них не буде місця всім відомим порокам, тим більше егоїзму.

Зазвичай егоїзм характеризується як негативна риса людського характеру. Заглянемо, наприклад, у будь-який словник іноземних слів і знайдемо: “Егоїзм [фр. Egoїsme<лат. ego я] – себелюбство, перевага своїх особистих інтересів над інтересами суспільними, що базується на конкуренції та експлуатації людини людиною.” Або його крайній прояв – егоцентризм – “відношення до себе як до центру всесвіту”.

Чи погано бути центром всесвіту або прагнути здійснення власних інтересів, навіть шляхом конкуренції чи експлуатації інших? Адже всім відомо, що конкуренція – рушійна сила розвитку людства. Аналогічне значення в даному контексті має і експлуатація – це довільний осмислений примус (тиск), що веде до здійснення не тільки ваших інтересів, а дає змогу працювати та удосконалюватися тим, кого експлуатують. Трохи іншу дію має неосмислений або погано осмислений примус, такий тиск зустрічає протидію з боку інших. Це дає змогу осмислити, упорядкувати свої дії вже вам або змінити мету, якої прагне ваше “Его”.