content top

Стэпфордские жены / The Stepford Wives

Муж жене: «Почему ты никогда не печешь кексы?»
Жена в ответ: «А ты почему?»
Муж: «Потому что у меня есть пенис»
                                   Стэпфордские жены ©
 

Фильм «Стэпфордские жены» — ода неолиберальному феминизму. В основе картины лежит одноименный роман Айры Левина, увидевший свет в 1972 году. Первая экранизация романа состоялась через три года после выхода книги (1975), а вторая относительно недавно – 2004. Появление книги и фильмов не было случайностью. Все они являются результатом феминизма второй волны, который, в свою очередь, поставил себе целью научить женщин уважать себя и в полной мере пользоваться обретенными правами наравне с мужчинами.

Несмотря на солидный возраст первоисточника, к сожалению, фильм и по сей день не утратил собственной актуальности. С некоторой наивной прямотой в нем отображены гендерные стереотипы и фантазии патриархального общества. Идеальная женщина Стэпфорда не существует как личность, живет готовкой, детьми, интересами и желаниями мужа. Она стоит в одном ряду с бытовой техникой: удобная, комфортная и включаемая по надобности. Успешная женщина для мужчин Стэпфорда – это не просто аномалия, это личное оскорбление их мужскому эго.

Рекомендую фильм к просмотру людям, не равнодушным к проблеме гендерого равенства, всем остальным он покажется довольно скучным и простоватым.

П.С. Я смотрела вторую экранизацию, где главные роли исполняли: Кристофер Уокен, Николь Кидман, Мэттью Бродерик,Роджер Барти другие.

Далее

Головатий М.Ф. Соціологія молоді

У запонованому курсі лекцій розглядаються основні категорії, об’єкт і предмет соціології молоді; особливості молоді як об’єкта і суб’єкта суспільних відносин, соціальних перетворень; проблеми формування демократичної, правової, суверенної держави. Окреслені основні проблеми соціалізації молоді, формування особистісних якостей з урахуванням ціннісних орієнтації, інтересів, потреб молодих громадян. Позначені гострі проблеми становлення особистості, а також розвитку молодіжного руху.

Для викладачів, студентів, вихователів, а також усіх, хто цікавиться і займається питаннями формування і практичної реалізації молодіжної політики, вихованням молоді і її цивільним становленням. 

Далее

Соціологія сім’ї, молоді та молодіжних організацій. Питання до екзамену

1. Об’єкт та предмет соціології сім’ї.
2. Основні періоди розвитку соціології сім’ї як самостійної сфери наукового знання.
3. Перспективи розвитку соціології сім’ї в Україні.
4. Історичні форми шлюбу.
1. Сучасні форми шлюбу.
2. Співвідношення понять шлюбу і родини.
3. Альтернативи родини і шлюбу.
4. Сім’я як найважливіший соціальний інститут.
5. Характеристика родини як соціальної групи. Види сучасної родини та її життєві цикли.
6. Подружня адаптація, типи розподілення ролей у родині (структура родини).
7. Індивідуальні та соціальні функції родини і шлюбу.
8. Родина як інститут соціалізації особистості.
9. Сімейні установки та сценарії.
10. Родина як фактор деструктивного розвитку особистості.
11. Процеси дестабілізації та розпаду шлюбно-сімейних відносин.
12. Кризові періоди в житті родини.
13. Розлучення як соціальний феномен. Етапи розлучення.
14. Матеріальне становище сімей України.

Далее

Апресян Р.Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы

В книге анализируется природа и императивно- ценностное содержание морали. Раскрывая источники морали, автор уделяет особое внимание родовому опыту человека (в частности выраженному в отношениях матери и ребенка), который послужил социо- культурным образцом важнейших нравственных императивов – золотого правила и заповеди любви. Соответственно моральный идеал рассматривается как феномен, трансцендентный преходящему социальному опыту, утверждающий универсальные и абсолютные ценности. На основе разнообразного материала в книге реконструируются основные типы реального морального сознания, основанные на ценностях на- слаждения (гедонизм), пользы и успеха (утилитаризм), личного совершенствования (перфекционизм), сострадания и милосердной любви (альтрузим).

Книга рассчитана на специалистов в области фи- лософии и теории культуры, преподавателей гуманитарных наук.

Далее

Гендер для “чайников”

Феминизм как интеллектуальное и политическое течение – многолик, разнообразен и погружен во внутренние дискуссии. Данная книга – отнюдь не пропаганда феминистских взглядов, а предложение критического прочтения современной гендерной ситуации в России. Развитие же критического мышления ценно само по себе, потому что дает возможность внутренней свободы, личного выбора той идеологии, которая представляется человеку адекватной его видению мира и справедливой.

Но одной внутренней свободы, конечно, недостаточно. Она, говорят, возможна даже в тюрьме, если ты способен абстрагироваться от внешних условий. Большинство людей не способно… И поэтому нужно всем обществом создать такие условия жизни, чтобы эта свобода выбора могла осуществляться реально – на правовом, экономическом, политическом и культурном (символическом) уровне.

Далее

Феминистская критика и ревизия истории политической философии

“Феминистская критика и ревизия истории политической философии” - сборник , который предлагает новое феминисткое прочтение трудов известных классиков и современных текстов: от Платона до Хабермаса.

В сборнике также представлены исследования трудов Мэри Уоллстонкрафт и Симоны де Бовуар, чьи имена обычно исключаются из работ, посвященных обзору “западной политической мысли”.
В данных статьях не представлено единого феминистского видения текстов, не предлагается феминистских подходов и теоретических разработок, благодаря которым возможно существование единой перспективы теоретического развития. Показан широкий спектр множества интерпретаций и споров по таким вопросам, как патриархальное конструирование основных политических категорий, соотношение общественной и личной жизни, а также проблема равенства и различий, включая различия среди женщин.

Далее

Візуальна репрезентація ґендеру як одна з умов підтримання та відтворення соціального порядку

Біологічно задана природа людини та її соціальність переплетені надзвичайно складно. Homo Sapiens завжди в тій же мірі є і Homo Socius [1, С. 87]. Соціальна структура, як сума типізацій та створених за їхньою допомогою зразків взаємодії, що постійно повторюються [1, С. 88], передбачає класифікацію індивідів за різними ознаками: демографічними, соціально-територіальними, соціально-етнічними, корпоративними тощо. Однак у повсякденній взаємодії обличчям до обличчя, як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях, першою відбувається категоризація індивідів за статю (біологічна характеристика демографічного поділу індивідів як представників Homo Sapiens), яка стає можливою, у більшості випадків, завдяки візуальній репрезентації ґендеру (соціокультурна характеристика поділу індивідів як представників Homo Socius).

Реалізація ґендеру хоча й залежить від статі індивіда в більшості випадків, лежить виключно в соціальній площині. Будучи символічним поняттям, шаблоном певного типу поведінки, ґендер прагне більш-менш повно реалізуватись в конкретному індивіді у межах заданого соціального порядку, тим самим підтримуючи останній та забезпечуючи певну міру успішності власного носія. Можна говорити про те, що розподіл індивідів на статі у біологічному (фізичному) світі об’єктивується у вигляді ґендеру в соціальному (символічному) просторі. Ґендер виступає як символ, принцип бачення та сприйняття жіночого та чоловічого, фемінного та маскулінного, певна ментальна конструкція.

Далее

Перспективи розвитку соціології сім’ї в Україні

Схематично описати перспективи розвитку соціології сім’ї в Україні можна наступним чином:

  • нинішній стан дослідницького затишшя триватиме ще невизначений період. Ініціювати новий підйом досліджень зможе тільки підвищення суспільного і державного інтересу до проблем сім’ї та шлюбу. Сьогодні ми маємо справу в більшості випадків лише із статистичними даними;
  •  очікувати сплеску дослідницької активності, викликаної внутрішніми науковими причинами, можна тільки у разі появи нової соціологічної парадигми, контури, суть і час появи якої передбачити зараз, звичайно, неможливо, незважаючи на те, що кількість претендентів на це місце все збільшується;
  •  розвиток соціології сім’ї в рамках вже сформованих підходів буде в найближчі роки відбуватися плавно, супроводжуючись розмиванням міждисциплінарних кордонів з культурною антропологією, історією, історичної демографією, політологією;
  • засвоєння західного досвіду і стилю теоретизування в проблематиці сім’ї та шлюбу, затвердження зразків і моделей емпіричних досліджень, прийнятих у світовій науці, буде відбуватися не надто стрімко. Таке становище, з одного боку, буде ініціювати розвиток спільних проектів та інноваційні прагнення наукової молоді, а, з іншого – вповільнюватись прагненням дослідників старшої генерації зберегти вже сформований стиль і образ діяльності, знайти власний шлях інтеграції у світове наукове співтовариство;
  • особливий вплив на розвиток соціології сім’ї нададуть жіночий рух і «генерацій ні» громадські рухи (причому не тільки молодіжні), що ще не проявилися у повній мірі;
  • у зв’язку зі зростанням організованості та мобілізаційної готовності соціальних груп, об’єднаних за гендерними і генераційних ознаками, посилиться залученість соціології сім’ї до формування практичної соціальної політики та до реформування суспільства з використанням не традиційних для української соціології каналів і методів.

На найближчий період ймовірним є наступний сценарій.

Далее

Філософські проблеми ґендеру та фемінізму: Навчально-методичний посібник

Провідною тематикою курсу «Філософські проблеми ґендеру та фемінізму» є питання співвідношення біологічної статі та її соціокультурного конструкту – ґендеру. Метафізика жіночого та чоловічого, маскулінного та фемінного в якості філософської проблеми сьогодні постає як в межах традиційних різновидів фемінізму, так і на основі ґендерного підходу до вивчення проблеми статі. З філософської точки зору протиріччя між статями почасти містяться в тому, що, з одного боку, відмінності між чоловіками та жінками (з огляду на анатомічні характеристики людського організму) є універсальними та біологічно зумовленими і тому являють собою певну даність, що знайшла своє відображення у чисельних теоріях біодетермінізму та есенціалізму. З іншого боку, маскулінність та фемінність, як психологічні характеристики особистості, зумовлюються здебільшого соціально-культурними чинниками, а значить, можуть бути змінені.

Отже, складність і дискусійність курсу «Філософські проблеми ґендеру та фемінізму» полягає насамперед у тому, що його проблематика постійно звертає пошукача до питання міри співвідношення біологічного та соціального в індивіді, протиставлення природи та культури, визначення сфери та масштабів впливу стихійного і суспільного на формування жіночої та чоловічої особистості. Полеміка посилюється і тим, що психологи, соціологи, філософи, біологи, генетики приходять до парадоксально різних висновків у цьому питанні, ґрунтуючись і відштовхуючись від основних положень наукової галузі, яку вони представляють.

Далее

Выставка Никаса Сафронова в Черкассах

Выставка Никаса Сафронова в Черкассах

Наверное, впервые в жизни я пожалела о том, что не разбираюсь в живописи. Попав на выставку Никаса Сафронова, я растерялась. Мой, уже не однократно проверенный подход к картинам на уровне «нравится – не нравится», на этот раз не сработал и оставил чувство полного неудовлетворения, прежде всего собой. А сами работы автора оставили неопределенное послевкусие, тонкий шлейф впечатлений… Каких? Не могу сказать однозначно.

Но обо всем по порядку.

Расположилась выставка картин Никаса Сафронова (с 17 августа по 1 сентября) в Черкасском областном краеведческом музее на четвертом этаже, в комнате примерно 30-35 квадратных метров. Мы были в будний день, в рабочее время, поэтому люди возле картин не толпились, но любопытствующие все-таки были. Думаю, что наплыв посетителей в выходной день способен испортить впечатление от выставки даже самому непривередливому любителю живописи, который живет принципом – главное не форма, а содержание. Нам повезло, нам дышалось.

В выставочной экспозиции принимали участие 35 работ автора. Представленные картины я для себя условно разделила на две категории: фантасмагорические пейзажи и портреты известных личностей.

Фантасмагорические пейзажи содержат в себе и элементы сказок, и снов, и потустороннего мира. В одной картине может сочетаться сразу несколько техник исполнения, как-будто рисовал профессионал вместе с ребенком. Именно эти полотна заставляли разглядывать себя, всматриваться в детали. Не покидало смутное чувство того, что автор обманывает зрителя, от чего постоянно хотелось сказать: «Не верю!». Было стойкое ощущение, что некоторые картины вышли из-под кисти художника слишком быстро, небрежно, с одной единственной целью – продать. Эти интуитивные сомнения, что в некоторых работах тебя обводят вокруг пальца, пользуясь своим именем, а в некоторых – нет, и заставили меня пожалеть об отсутствии хоть каких-нибудь примитивных знаний в этой сфере.

Далее
Страница 4 из 27««...23456...1020...»»
content top
ВверхВверх