От адекватной самооценки зависит многое: начиная от стиля поведения и настроения человека, заканчивая его желанием жить и наслаждаться жизнью. Недавние социологические исследования среди американской молодежи показали, что женская самооценка намного ниже мужской. Предлагаю вам пройти совсем простой тест и, при желании, результатами поделиться в комментариях.
ДалееКак девчонка
В процессе своего взросления и личностного становления каждый человек, независимо от своей расовой принадлежности, национальности, пола, экономического статуса, поведенческих и вкусовых предпочтений, религии и т.д., сталкивается с социальными барьерами в виде общественных норм, правил, стереотипов. Этот долгий свод социальных обычаев и ритуалов неустанно диктует человеку, что ему можно делать, чего стоит остерегаться, что категорически запрещено, и что будет, если он все-таки осмелится ослушаться. И это нормально, даже больше чем. Но сегодня я не буду говорить о пользе социальных норм и правил, а хочу только обозначить проблему социальных стереотипов, которые могут ломать личность и заставлять человека проживать не свою жизнь.
Компания «Always» сняла замечательный ролик под названием «Как девочка» («Like a Girl»), который ярко иллюстрирует влияние социальных стереотипов на людей, начиная от их собственных поведенческих стандартов и заканчивая их оценочными суждениями о других людях.
ДалееПоняття соціального стереотипу на основі праці Уолтера Ліппмана «Суспільна думка»
![Comments](http://shpargalka.net.ua/wp-content/themes/Polished/images/comments.png)
![](http://shpargalka.net.ua/wp-content/themes/Polished/images/очки-иконка.png)
Міфи виявляють себе на всіх рівнях соціальної системи без виключення. Вони можуть бути індивідуальними та колективними, можуть продукуватися, підтримуватися та поширюватися на все суспільство окремими сферами життєдіяльності останнього – це політичні, економічні, ґендерні, релігійні та будь-які інші міфи. Але незалежно від рівня складності системи та сфери власного втілення, всі міфи структурують соціальний простір у свідомості індивіда завдяки конкретним образам, що частково або повністю нівелює аналітичну діяльність носія міфу. Найпростішим суспільним міфом є соціальний стереотип.
Соціальні стереотипи – це спрощене, схематизоване, почасти спотворене або навіть хибне уявлення про будь-який соціальний об’єкт (людину, групу людей, соціальне явище, соціальний процес тощо). Вперше термін «стереотип» ввів у вжиток американський журналіст, письменник, політичний оглядач Уолтер Ліппман. У своїй праці «Суспільна думка» він наголошував на тому, що всі предмети, явища та події людина сприймає через стереотипи власної культури, моральних кодексів, соціальної філософії, політичної агітації [1, 97, 99]. В цьому аспекті його ідеї співвідносяться з ідеями Олексія Лосєва, який вважав, що будь-яка річ є міфічною, але міфічною не в силу власної чистої речової якості, а в силу власного міфічного оформлення та осмислення [2, 99].
На основі поглядів Ліппмана сьогодні виділяють чотири основні характеристики соціального стереотипу:
ДалееЖиль Липовецки. Третья женщина
В причинах, которые толкают людей послевоенного поколения размышлять и писать о женщинах своего времени, нет ничего загадочного. Как можно не задуматься о новом месте женщин и об их взаимоотношениях с мужчинами, когда последние полвека изменили положение женщин больше, чем предшествующие тысячелетия? Раньше женщины были “рабынями” воспроизводства потомства, но теперь они освободились от этой многовековой зависимости. Раньше они мечтали стать матерями-хранительницами домашнего очага, а теперь они желают заниматься профессиональной деятельностью. Раньше они подчинялись суровым моральным законам, а теперь права гражданства завоевала сексуальная свобода. Раньше они были замкнуты в пределах женской сферы труда, но теперь они проламывают бреши в мужских цитаделях, получают такие же дипломы, как и мужчины, и требуют равноправного партнерства в политике. Наверное, ни одно социальное потрясение нашей эпохи не было настолько глубоким, настолько стремительным и настолько многообещающим, как женская эмансипация. Если заслуги нашего века в деле защиты прав человека весьма скромны, то кто подвергнет сомнению его безусловно положительную значимость во всем, что касается развития женского начала?
XX век – это для женщин великий век, который сильнее, чем любой другой, повлиял на их судьбы и на их идентичность. И какие бы достижения ни угадывались на горизонте, мало вероятно, что в этой области они смогут затмить те, свидетелями которых стали демократические общества на протяжении трех последнихдесятилетий. В современных западных обществах утвердился новый социальный образ женственности, узаконивающий кардинальный перелом в “истории женщин” и олицетворяющий собой последние завоевания демократии применительно к социальному и личностному статусу лиц женского пола. Именно этот социально-исторический образ мы и называем третьей женщиной.
ДалееЕксплікація символічного інтеракціонізму Джорджа Міда у проекції на ґендерну проблематику
![Comments](http://shpargalka.net.ua/wp-content/themes/Polished/images/comments.png)
![](http://shpargalka.net.ua/wp-content/themes/Polished/images/очки-иконка.png)
Теорія соціального конструювання гендеру бере свій початок із праці Томаса Лукмана та Пітера Бергера «Соціальне конструювання реальності», де вчені запропонували розглядати соціальну реальність як об’єктивну та суб’єктивну одночасно. З одного боку, деякі факти не залежать від свідомості індивіда та чинять на неї примусовий вплив, з іншого, індивід сам повсякчасно створює власний специфічний світ.
Саме такий дуалістичний підхід в подальшому був застосований для пояснення гендерних відносин прихильниками соціального конструктивізму. Індивід не тільки опановує та відтворює вже існуючі гендерні ролі, але й вносить власні корективи у сталі гендерні моделі поведінки. З одного боку, гендерні відносини є об’єктивними, оскільки індивід сприймає їх як даність, з іншого, вони є суб’єктивними, оскільки конструюються самим індивідом у повсякденності.
До теорій, що описують соціальне конструювання гендерних відносин, окрім драматургічного інтеракціонізму Ірвінга Гофмана (гендерний дисплей) та теорії деконструкції статі Гарольда Гарфінкеля, можна віднести і символічний інтеракціонізм Джорджа Міда. Хоча сам вчений не займався безпосередньо гендерною проблематикою, на сьогодні принципи символічного інтеракціонізму досить широко застосовуються у дослідженнях гендерних ролей.
На думку Дж. Міда, практично вся взаємодія між людьми є обміном символами. Взаємодіючи з іншими ми постійно добираємо «ключі» до типу поведінки, відповідної певному середовищу, та до способу тлумачення намірів інших. Символічний інтеракціонізм спрямовує нашу увагу на деталі міжособистісної взаємодії, а також на те, як використовуються ці деталі, щоб наповнити змістом слова і поведінку інших. Символічне тлумачення гендерної поведінки в першу чергу буде залежати від належності учасників міжособистісної взаємодії до певного соціально-культурного середовища.
Дж. Мід розглядає особистість, як соціальний продукт, що можна описати формулою:
Далее
Последние комментарии