content top

Методологія аналізу гендерних репрезентацій у культурі

Анатомічні особливості жіночого або чоловічого організму  у більшості випадків від самого народження індивіда зумовлюють його гендер. Гендер, у свою чергу, покликаний репрезентувати стать. У будь-якому соціальному середовищі існують чіткі уявлення про те, як має виглядати представник тієї чи іншої статі. І хоча біологічні відмінності між чоловіками та жінками є прихованими від публічного огляду в повсякденному житті, для члена певного культурного простору не є складністю визначити належність того чи іншого індивіда до певної статі. Категоризація за статтю завдяки соціально-встановленим візуальним стандартам здійснюється на стільки органічно і автоматично, що іноді здається, що вона відбувається на підсвідомому рівні. Однак таке відчуття є помилковим. Усвідомлення факту «виробництва» гендеру відбувається у ситуації «гендерного збою» – у ситуації неможливості атрибутивного визначення статі.

Далее

Історико-філософське осмислення проблеми егоїзму в контексті розвитку наукової думки про особистість та суспільство

Сучасна трансформація системи ціннісних орієнтацій, розширення можливостей самореалізації та вибору цілої множини засобів прояву індивідуальності зумовлюють тенденцію до збільшення різноманітних варіантів соціальної взаємодії, внутрішнього світу людини із зовнішньою фізичною та соціальною реальністю, а також до якісно іншої змістовної наповненості її життя. В умовах зростаючої конкуренції в усіх сферах українського життєбуття формується новий характер людських відносин, набувають вагомості та значущості інші суспільні цінності. Вимальовується портрет вже трансформованої людини, яка впевнено власноруч створює нове суспільство відносно своїм цілям, інтересам та вподобанням.

Далее

Витоки сучасного індивідуалізму

В процесі історичного розвитку соціально-філософська думка розділила суспільства на два загальновизнані типи: колективістські та індивідуалістичні, причому перший характеризує переважно суспільства Східного типу, а другий – Західного. Колективізм та індивідуалізм є поняттями глибоко антагоністичними, але щодо розділення суспільств на два протилежні табори, то тут не існує суворих обмежень та чітких кордонів, оскільки кожному суспільству притаманні як колективістські, так і індивідуалістичні риси. Яке начало займає чільні позиції, якого сенсу набуває кожне з цих понять, залежить від епохи, рівня матеріальної та духовної культури, конкретних умов.

Далее

Актуалізація принципу індивідуалізму в аспекті відносин особистості та суспільства

Сьогодні в Україні розв’язується стратегічно надзвичайно складне завдання – входження до цивілізованого світового простору, держави якого існують на засадах незаперечних досягнень людства – соціально орієнтованої ринкової економіки, демократичної системи державного управління, непорушності прав та свобод людини. Складність і проблема цього завдання полягає не лише в подоланні кризових явищ, що охопили політичну, економічну, культурну та ін. сфери, а в надзвичайно складних умовах посттоталітарного періоду, що вимагають зміни менталітету суспільної та індивідуальної свідомості, формування вільної особистості з високою політичною, економічною і правовою культурою, яка усвідомлює власну цінність та гідність. Саме в цьому контексті сучасність спровокувала зріст та актуальність індивідуалістичних тенденцій у суспільстві.

Далее

Поняття “егоїзм” та його соціальна експлікація

Зміна політичного курсу, трансформація та модернізація соціально – економічної системи, орієнтація на західні цінності, формування нових суспільних відносин та ідеалів призводять до корінної переструктуризації українського суспільства. Колективістські ідеї та теорії, які домінували за радянської доби відступають під натиском індивідуалістичних, що стримувалися та заборонялися протягом останніх десятиліть. Така ситуація в українському суспільстві призвела до реформування інституту моральних цінностей.

Далее

Експлікація принципу індивідуалізму в німецькій класичній філософії

Експлікація принципу індивідуалізму в німецькій класичній філософії

Докорінна трансформація українського суспільства внаслідок визначених історичних обставин призвела до глибокої трансформації усієї системи цінностей пострадянської особистості, зумовивши поступове поширення і піднесення індивідуалістичних цінностей. Перед сучасним соціальним середовищем, як одним з головних креативних чинників особистості, постала важлива задача оптимізації індивідуалістичних тенденцій, їх спрямування у русло раціональної, осмисленої мотивації подій, вчинків та звершень індивіда, подолання негативного ставлення до поняття „індивідуалізм”, знешкодження та регулювання деструктивних і десолідаризуючих впливів крайніх індивідуалістичних проявів. Гострота актуальності даної проблеми посилюється і тим, що індивідуалістичні настрої властиві кожній людині без виключення. Саме тому для об’єктивного осмислення проблеми індивідуалізму доцільним є звернення до історичних надбань соціально-філософської думки, зокрема німецької класичної філософії.

Далее

Криза ідентичності як деструктивний прояв індивідуалізму: соціально-філософський аналіз

Криза ідентичності як деструктивний прояв індивідуалізму: соціально-філософський аналіз

Актуальність означеної проблеми посилюється тим, що саме сучасність вимагає від індивіда наслідування індивідуалістичної лінії поведінки. Адже, не для всіх людей пострадянського простору, зокрема і українських громадян, досвід минулого виявився корисним та придатним до нових умов життя, а життєва перспектива, пов’язана з майбутнім суспільства, зачинена або невизначена. Для того, щоб жити і діяти потрібна визначеність. Якщо ж її немає в оточуючій дійсності, якщо кожний крок в ній – експеримент з невідомими наслідками, а для кожного нового дня досвід вчорашнього вже непридатний, то цю визначеність особистість може набути, сподіваючись тільки на саму себе.

Далее

Соціальний баланс в контексті поєднання індивідуалістичної та колективістської складової: соціально-філософський аналіз

Соціальний баланс в контексті поєднання індивідуалістичної та колективістської складової: соціально-філософський аналіз

Для суспільства перехідного періоду, яким на даному етапі є Україна, цілком природною і виправданою є глибока дезорієнтованність особистості, відсутність суспільних чітко окреслених стратегій розвитку, твердих морально-етичних норм. Такі умови, на нашу думку, стимулюють і створюють велику амплітуду коливання як суспільної, так й індивідуальної свідомості, у бік гіперболізованих суджень та періодично штовхають суспільство то на шлях крайнього індивідуалізму, то повертають назад – у бік абсолютного колективізму. Тому проблематика поєднання індивідуалістичних та колективістських тенденцій як певного суспільного, так і особистісного балансу, є актуальною для сучасних українських реалій.

Далее

Соціальна справедливість як головний чинник суспільної диференціації в умовах демократизації соціального простору

Соціальна справедливість як головний чинник суспільної диференціації в умовах демократизації соціального простору

Від античних часів розвиток політичної, культурологічної, соціально-філософської думки спрямовувався на створення певної моделі цивілізації, суспільства або держави, яка б залишала власного громадянина вільним, робила його творцем власної долі або надавала таку можливість всім без виключення, не утискаючи жодного. Однак, сьогодні перед цією свободою та необхідністю бути вільними надто багато людей відчувають страх, який зумовлюється побоюванням особистої відповідальності, неуспішності, посередності тощо. Саме тому, на думку Ж. Ревеля, люди вигадують „нові колективістські дурниці, аби перебуваючи на порозі вільної і ліберальної цивілізації, звільнитись від особистої відповідальності. Великі системи тоталітаризму – смертельно небезпечний знаменник програми вибудовування людини самої себе” [7, 454].

Далее

Гейл Рубин. Размышляя о сексе: заметки о радикальной теории сексуальных политик

Гейл Рубин. Размышляя о сексе: заметки о радикальной теории сексуальных политик

© Rivers Oram Press, 1989.

Перевод Яны Боцман выполнен по изданию: Gayle Rubin, “Thinking Sex: Note for a Radical Theory of the Politics of Sexuality”, in Carole S. Vance, ed., Pleasure and Danger: Exploring Female Sexuality (London: Pandora, 1989), pp. 267-319.

1. Сексуальные войны

Когда у него попросили совета, доктор Дж. Герлин подтвердил, что после того, как провалились все прочие попытки лечения, он достиг успеха в лечении маленьких девочек посредством прижигания их клиторов раскаленным железом…  Я прикладывал раскаленное железо три раза к большим половым губам каждой и еще три раза на клитор. После первой операции количество чувственных спазмов уменьшилось с сорока-пятидесяти раз в день до трех-четырех. … Теперь мы уверены, что в случаях, аналогичных тем, которые были предложены вашему вниманию, не следует колебаться по поводу применения раскаленного железа в столь раннем возрасте ради искоренения клиторального и вагинального онанизма у маленьких девочек.

Далее
Страница 5 из 512345
content top
ВверхВверх