content top

Анкетування (анкетне опитування)

 Анкетування як вид соціологічного опитування почали використовувати у науці у другій половині 19-го століття. Відомо, що перша анкета була складена Карлом Марксом з метою вивчення становища робітничого класу та вміщувала близько 100 питань («Анкета для робітників»). 20 квітня 1880 року вона була видана у газеті «Revue socialiste», а згодом окремим екземпляром у кількості 25000 примірників, які були розповсюджені по всій Франції. Всі питання в анкеті були відкритими.

Особливо широкого розповсюдження анкетування набуло на початку 20-го століття із розвитком емпіричної соціології. В теперішній час анкетне опитування використовується настільки широко, що по праву може вважатися візитною карткою соціології.

Структура методу анкетного опитування передбачає наявність:

1) дослідника (це складне поняття, оскільки включає не тільки тих людей, що безпосередньо проводять анкетування, але й тих, хто складає самі анкети);

2) респондента;

3) анкети (іншими словами, соціологічного інструментарію).

Далее

Опитувальні методи збору первинної соціологічної інформації: загальна характеристика

До опитувальних методів збору первинної соціологічної інформації відносять анкетування та соціологічне інтерв’ю. Вони виступають своєрідною візитною карткою соціології як науки. Головна специфіка (особливість) опитувальних методів полягає у простоті їхньої реалізації, оскільки вони логічно вкладаються у досить просту схему: «питання – відповідь».

До основних переваг опитувальних методів збору первинної соціологічної інформації можна віднести:

- організація самого процесу дослідження – опитування завжди легше провести, ніж соціологічне спостереження чи соціологічний експеримент;

- відносна дешевизна;

- змістовність та універсальність інформації, що була отримана в ході опитування. При опитуванні можна отримати інформацію з будь-якого питання та з різних проблем. При проведенні, наприклад, соціологічного експерименту або соціологічного спостереження, не вся інформація може бути задокументована та містити відповіді на питання, що ставилися в ході дослідження;

- обробка результатів дослідження – передбачає використання широкого спектру методів та технічних засобів. Отримані дані можна обробляти як вручну, так і за допомогою ЕОМ з використанням різного роду комп’ютерних програм таких, як SPSS, ОСА New Line, R та ін.

Далее

Основні етапи конкретно-соціологічного дослідження (КСД)

КСД – це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання та уявлень про соціальні явища [1, 559].

Прикладне або конкретно-соціологічне дослідження направлене на отримання системи фактів, які складають базис соціологічної теорії або мають самостійне конкретно-прикладне значення, задовольняючи практичні потреби конкретних замовників (керівників підприємств, представників суспільних організацій, політичних партій та об’єднань, органів державного управління, ЗМІ). Воно проводиться з метою підтвердження або спростування теоретичних припущень (гіпотез).

Іншими словами, головною задачею будь-якого соціологічного дослідження є вивчення суті предмету дослідження та його взаємозв’язків з іншими елементами соціальної дійсності.

КСД має ряд етапів власного здійснення, які відрізняються один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності [2, 432].

Далее

Цікаві факти про лонгітюдні соціологічні дослідження

Приклади цікавих лонгітюдних досліджень можна зустріти по всьому світу. Вони відрізняються загальною концепцією, кількістю і складом учасників, масштабністю проведення, але всі вони націлені на те, щоб зрозуміти, як змінюються життєві траєкторії учасників, в залежності від різних факторів.

Нагадаємо, що лонгітюдне дослідження – вивчення однієї групи у послідовних часових інтервалах з урахуванням її розвитку.

1. Одне з найбільш тривалих соціологічних досліджень - Wisconsin Longitudinal Study (WLS): воно почалося у 1957 році й триває досі. Його початковою метою було вивчення планів на майбутнє випускників Університету Медісона. Однак згодом предметом дослідження стали життєві установки та траєкторії, в тому числі питання, пов’язані з кар’єрою, здоров’ям, старінням і т. д. Зараз проект WLS продовжує стежити за долями вдівців і вдів учасників, а також їхніх дітей. За результатами даного дослідження було написано близько 400 книг і статей.

2. Наймасштабніше лонгітюдне дослідження випускників університетів однієї країни – новозеландське “The Graduate Longitudinal Study New Zealand” (GLSNZ), в якому взяли участь 8600 студентів останнього року навчання. Основне завдання GLSNZ полягає у виявленні факторів, що визначають життєвий успіх новозеландських випускників. Опитування було проведено в 2011 році, наступні хвилі пройдуть в 2013, 2016 і 2021 роках.

Далее

Стэпфордские жены / The Stepford Wives

Муж жене: «Почему ты никогда не печешь кексы?»
Жена в ответ: «А ты почему?»
Муж: «Потому что у меня есть пенис»
                                   Стэпфордские жены ©
 

Фильм «Стэпфордские жены» — ода неолиберальному феминизму. В основе картины лежит одноименный роман Айры Левина, увидевший свет в 1972 году. Первая экранизация романа состоялась через три года после выхода книги (1975), а вторая относительно недавно – 2004. Появление книги и фильмов не было случайностью. Все они являются результатом феминизма второй волны, который, в свою очередь, поставил себе целью научить женщин уважать себя и в полной мере пользоваться обретенными правами наравне с мужчинами.

Несмотря на солидный возраст первоисточника, к сожалению, фильм и по сей день не утратил собственной актуальности. С некоторой наивной прямотой в нем отображены гендерные стереотипы и фантазии патриархального общества. Идеальная женщина Стэпфорда не существует как личность, живет готовкой, детьми, интересами и желаниями мужа. Она стоит в одном ряду с бытовой техникой: удобная, комфортная и включаемая по надобности. Успешная женщина для мужчин Стэпфорда – это не просто аномалия, это личное оскорбление их мужскому эго.

Рекомендую фильм к просмотру людям, не равнодушным к проблеме гендерого равенства, всем остальным он покажется довольно скучным и простоватым.

П.С. Я смотрела вторую экранизацию, где главные роли исполняли: Кристофер Уокен, Николь Кидман, Мэттью Бродерик,Роджер Барти другие.

Далее
Страница 7 из 51««...56789...203040...»»
content top
ВверхВверх