content top

Візуальна репрезентація ґендеру як одна з умов підтримання та відтворення соціального порядку

Біологічно задана природа людини та її соціальність переплетені надзвичайно складно. Homo Sapiens завжди в тій же мірі є і Homo Socius [1, С. 87]. Соціальна структура, як сума типізацій та створених за їхньою допомогою зразків взаємодії, що постійно повторюються [1, С. 88], передбачає класифікацію індивідів за різними ознаками: демографічними, соціально-територіальними, соціально-етнічними, корпоративними тощо. Однак у повсякденній взаємодії обличчям до обличчя, як на свідомому, так і на підсвідомому рівнях, першою відбувається категоризація індивідів за статю (біологічна характеристика демографічного поділу індивідів як представників Homo Sapiens), яка стає можливою, у більшості випадків, завдяки візуальній репрезентації ґендеру (соціокультурна характеристика поділу індивідів як представників Homo Socius).

Реалізація ґендеру хоча й залежить від статі індивіда в більшості випадків, лежить виключно в соціальній площині. Будучи символічним поняттям, шаблоном певного типу поведінки, ґендер прагне більш-менш повно реалізуватись в конкретному індивіді у межах заданого соціального порядку, тим самим підтримуючи останній та забезпечуючи певну міру успішності власного носія. Можна говорити про те, що розподіл індивідів на статі у біологічному (фізичному) світі об’єктивується у вигляді ґендеру в соціальному (символічному) просторі. Ґендер виступає як символ, принцип бачення та сприйняття жіночого та чоловічого, фемінного та маскулінного, певна ментальна конструкція.

Далее

Перспективи розвитку соціології сім’ї в Україні

Схематично описати перспективи розвитку соціології сім’ї в Україні можна наступним чином:

  • нинішній стан дослідницького затишшя триватиме ще невизначений період. Ініціювати новий підйом досліджень зможе тільки підвищення суспільного і державного інтересу до проблем сім’ї та шлюбу. Сьогодні ми маємо справу в більшості випадків лише із статистичними даними;
  •  очікувати сплеску дослідницької активності, викликаної внутрішніми науковими причинами, можна тільки у разі появи нової соціологічної парадигми, контури, суть і час появи якої передбачити зараз, звичайно, неможливо, незважаючи на те, що кількість претендентів на це місце все збільшується;
  •  розвиток соціології сім’ї в рамках вже сформованих підходів буде в найближчі роки відбуватися плавно, супроводжуючись розмиванням міждисциплінарних кордонів з культурною антропологією, історією, історичної демографією, політологією;
  • засвоєння західного досвіду і стилю теоретизування в проблематиці сім’ї та шлюбу, затвердження зразків і моделей емпіричних досліджень, прийнятих у світовій науці, буде відбуватися не надто стрімко. Таке становище, з одного боку, буде ініціювати розвиток спільних проектів та інноваційні прагнення наукової молоді, а, з іншого – вповільнюватись прагненням дослідників старшої генерації зберегти вже сформований стиль і образ діяльності, знайти власний шлях інтеграції у світове наукове співтовариство;
  • особливий вплив на розвиток соціології сім’ї нададуть жіночий рух і «генерацій ні» громадські рухи (причому не тільки молодіжні), що ще не проявилися у повній мірі;
  • у зв’язку зі зростанням організованості та мобілізаційної готовності соціальних груп, об’єднаних за гендерними і генераційних ознаками, посилиться залученість соціології сім’ї до формування практичної соціальної політики та до реформування суспільства з використанням не традиційних для української соціології каналів і методів.

На найближчий період ймовірним є наступний сценарій.

Далее

Брачный контракт

Брачный контракт

Возможность заключать брачные контракты появилась у народов постсоветского пространства только лишь в 1996 году, после внесения изменений в брачное законодательство. До этого момента подобного рода соглашения рассматривались как прагматическое проявление загнивающего Запада, не имеющее ничего общего с любовью и традиционными семейными ценностями. Следует отметить, такая тенденция имеет место быть и сегодня, поэтому говорить о том, что брачные контракты прижились у нас и стали повсеместной практикой, нам еще очень рано.

Чтобы лучше понять, что собой представляет брачный договор, предлагаю обратиться к истории его появления и формам проявления.

Родиной брачных контрактов считает Древний Рим. Именно здесь впервые начали заключать tabulae nuptiales (дословно в переводе с латыни – таблица (табличка) брака или свадьбы). Как правило, это было деловое соглашение между двумя семьями жениха и невесты, которое прописывалось на специальных табличках и зачитывалось вслух на торжественной церемонии бракосочетания.

Брачные договоры существовали и в Древнем Египте. До наших времен сохранились папирусы, датированные первым веком нашей эры, на которых детально описывалось и перечислялось все приданое невесты.

О брачных договорах Древней Руси трудно сказать что либо, но то, что древние славяне активно разводились и делили имущество, остается незыблемым фактом. Даже после принятия Русью христианства, наши предки не моги утихомирить свои брачные и внебрачные страсти. Поэтому отцы Церкви пошли на встречу варварскому народу и разрешили разводы. Так, к примеру, в «Уставе князя Владимира Святославича о десятинах, судах и людях церковных» говорится о том, что церковный суд должен заниматься делами о «роспустах», то есть разводами. Как именно должен был проходить бракоразводный процесс, Владимир Святославич умалчивает.

Далее

Проблема співвідношення понять шлюбу та родини

Відповідь на питання про співвідношення понять «шлюб» та «родина», на перший погляд, може здатися очевидною і простою. Ототожнення цих понять є найпоширенішою помилкою на сьогодні. Як правило, шлюб вважається родиною, а родина за відсутністю шлюбних відносин розглядається не тільки як неповна, але й неповноцінна. Окрім того, актуальність означеної проблематики посилюється існуванням у сучасному соціальному просторі альтернатив шлюбно-сімейним відносинам, наприклад, конкубінату або тривалих гомосексуальних стосунків з одним партнером, які теж визначаються поняттями шлюбу та родини.

Метою даної статті є діахронічий розгляд понять шлюбу та родини, їх компаративний аналіз та проекція на сучасні реалії.

Сучасна наука визначає шлюб як санкціоновані суспільством статеві відносини між чоловіком і жінкою з подальшим встановлення їхніх подружніх, батьківських прав та обов’язків. Родина, в свою чергу, розглядається, з одного боку, як соціальний інститут – історично конкретна система взаємовідносин між подружжям, між батьками та дітьми та, з іншого, як мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення [6, 66].

Чи є шлюб основою родини? Відповідь на це питання не може бути однозначною, оскільки залежить від аспекту розгляду означених понять.

Далее

Соціальний моніторинг

Соціальний моніторинг - це спеціально організована, розгалужена система безперервного та оперативного отримання, обробки, зберігання та первинного аналізу даних про найактуальніші явища та процеси, що відбуваються в суспільстві.

Здійснення соціального моніторингу є неможливим без теоретичної та технічної складових процесу дослідження, що забезпечують його цілісність та ефективність.

Теоретична база соціального моніторингу повинна включати у себе:

- програму проведення дослідження, яка представляє собою чіткий план збору соціологічної інформації та покликана орієнтувати соціологів у ході дослідження;

- розробку форм представлення інформації, що була отримана в процесі дослідження. Це чіткі вимоги щодо оформлення результатів моніторингу, які можуть бути представлені у вигляді наукових звітів, записок, довідок;

- безпосереднє зберігання отриманої інформації.

Далее

Суб’єктивний метод П.Лаврова

П.Лавров є яскравим представником соціологічної думки Росії кінця 19 століття, а саме одного з її напрямів – народництва. В соціології він відомий тим, що започаткував так званий суб’єктивний метод.

На думку Лаврова, до будь-якого явища мислитель повинен підходити з двох точок зору: по-перше, з точки зору сущого (теоретичної, об’єктивної), по-друге, з точки зору належного (практичної, суб’єктивної). В першому випадку він вивчає явища такими, якими вони є насправді. Він нічого не заперечує та нічого не схвалює – просто спостерігає, досліджує явище, залишаючи всі оцінки осторонь. В цьому полягає основна задача будь-якої науки. В другому випадку він підходить до явищ зовсім по-іншому, маючи певний ідеал цього явища або певну мету.

Далее

Плюралістична (багатофакторна) теорія М. Ковалевського

До кінця XIX ст. у російській соціології стала очевидною неспроможність географічного, біологічного та психологічного напрямів з’ясувати сутність суспільних відносин. Стало очевидним, що при вирішенні складних соціальних проблем не можна спиратися на будь-який один фактор, а необхідно враховувати всю їхню сукупність та складну взаємодію. Так у російській соціології з’явився плюралістичний, або багатофакторний, підхід до вивчення суспільства, виразником якого був видатний російський вчений Максим Ковалевський (1851-1916).

Далее

Антиеволюціоністська теорія Данилевського

Микола Янович Данилевський (1822-1885 рр.) – видатний російський соціолог, етнограф та історик, засновник першої в історії антиеволюціоністської концепції історичного розвитку – «теорія культурно-історичних типів». Це була одночасно і філософська, і соціологічна, і політологічна концепція багатолінійного і паралельного відокремленого розвитку «природних» соціальних систем як своєрідних соціокультурних типів суспільства, особливих цивілізацій. Вона виникла як спроба перебороти недоліки пануючої в той час євроцентристської моделі однолінійного й односпрямованого історичного прогресу і пояснити особливості розвитку Сходу та інших регіонів, у тому числі й Росії. Головна і найбільш відома праця М.Я. Данилевського «Європа і Росія» (1869-1871).

Далее

Если ожидаешь худшего, то обязательно его и получишь

Если ожидаешь худшего, то обязательно его и получишь

Как-то старый китайский учитель сказал своему ученику:
— Пожалуйста, осмотри эту комнату и попытайся найти в ней все, что имеет коричневый цвет. Молодой человек огляделся. В комнате было много коричневых предметов: деревянные рамы картин, диван, карниз для занавесок, книжные переплеты и еще множество разных мелочей.
— А теперь закрой глаза и перечисли все предметы… голубого цвета, – попросил учитель.

Молодой человек растерялся:
— Но я ничего не заметил!

Далее

Вильгельм фон Гумбольдт. О различии между полами и его влиянии на органическую природу

Ввиду важности конечной цели, кото­рой прежде всего служит различие меж­ду полами, обычно назначение его одной этой целью и ограничивают. Включая это целиком в понятие пола, в этом последнем все видят лишь установление природы, предназначенное для воспро­изводства рода, и потому полагают, что, если бы род мог сохраняться иным способом, люди легко смогли бы обойтись без половых различий, по­скольку нередко кажется, что этот фак­тор даже мешает развитию родовых признаков в отдельных индивидах. В лучшем случае признается очевидный факт благотворного влияния одного пола на другой. В окружающей приро­де это явление столь же мало заметно, поэтому требуется огромное напряже­ние мысли, чтобы вывести понятие о различии между полами из ограничен­ной сферы, куда его обычно помещают, на безграничный простор. Без этого различия природа не была бы природой, ее механизм остановился бы, и связь, объединяющая все существа, и борьба, вынуждающая каждого в отдельности мобилизовать его собственную, прису­щую ему одному энергию,— все это прекратилось бы, когда на место этого различия встало бы скучное и усыпляю­щее равенство.

Далее
Страница 2 из 512345
content top
ВверхВверх